2. Середньовіччя та Україна. Про далекі минулі часи (7 клас)
Про
далекі минулі часи (7
клас)
Курс
історії для 7 класу
передбачає вивчення періоду Середньовіччя (V–XV ст.). Середньовіччя - це епоха, що закладає
основи сучасної цивілізації. Продовжується робота із формуванням у здобувачів
освіти критичного мислення, розуміння впливу історії на подальші події та
сучасність; вихованню патріотизму, любові до України та поваги до історії,
культури, традицій її сусідів, сприйняття базових людських
цінностей.
Головними подіями цього періоду є утворення держави в слов’ян, які жили на теренах України; роль давньоруських князів в історії Русі – України; історичне значення прийняття християнства; підвищення значення окремих князівств в історії руських земель; монгольська навала; роль Галицько-Волинського князівства як правонаступниці Київської Русі; входження українських земель до інших держав.
Мотивацією
до навчання та вивчення історії середніх віків підсилюється тісним зв’язком та
знаннями, які учні отримають на
уроках мистецтва, зарубіжної та
української літератури, де в билинах та життєписах різних історичних осіб, які ми знаходимо
в літописах, поетично відображаються історія Київської Русі, на прикладах
якої діти навчаються поважати загальнолюдські
чесноти, родинні цінності, героїзм і відданість вітчизні.
Вплив
Середньовічної доби ми відчуваємо і сьогодні – у сучасних містах і селищах, що
розвинулися із середньовіччя; назв минулої доби; походження сучасних народів і
мов; вплив культури гуманізму та Відродження.
Вивчення історії грунтується на літературних прикладах, творах мистецтва та архітектури. Своєрідністю та особливістю середньовічного суспільства є неоднозначний спосіб мислення людини цієї доби, яка сприймала світ, що її оточував, події, процеси та явища як продовження «Небесного сценарію», викладеного у Священному Писанні, від створення Світу до його Кінця. Для людини цієї епохи біблійні сюжети були такою ж реальністю, як і щоденні практики. З огляду на це, вчинки середньовічних володарів, їхнє відображення в текстах літописів набували додаткового значення – «своєрідного продовження Божого провидіння». Яскравим прикладом цього є літописи, особливо зведення «Повісті минулих літ». У ньому згадується імена 12 синів Володимира Великого, що стало прямою аналогією на біблійний сюжет із 12 апостолами та Ісусом Христом, та підкреслювали значення хрещення для розвитку Київської Русі.