4. Новітні часи та Україна. Модерна та постмодерна українська література (10-11 класи)
Кінець ХІХ ст. – початок ХХ ст.
Перший період новітньої історії України, який сучасні історики називають
«коротким ХХ століттям», насичений
багатьма яскравими подіями. Це світові війни, Українська революція, голодомори, післявоєнна
відбудова.
Події Великої Вітчизняної війни в контексті
Другої світової війни яскраво характеризує творчість Олександра Довженка, яка
вивчається на уроках з української літератури, а також про історичні та суспільні умови
розвитку літератури в ХХ ст., основні напрями, стильове розмаїття мистецтва
1920-х років; пригадують імена і
твори письменників ХХ ст., що вивчалися раніше; основні літературні організації,
угруповання 1920-х років; про масові репресії письменників у 1930-ті роки,
втручання влади в мистецький процес;
поняття «розстріляного відродження».
Здобувачі
освіти розглядають щоденник Олександра Довженка як джерело вивчення біографії
митця в контексті його доби; особливості авторського бачення й оцінки історії
України й українського народу, розкриття національних і загальнолюдських
проблем; вони повинні розуміти особливості світовідчуття українців,
національного характеру, народної моралі іта етики; усвідомлювати важливість культурної самоідентифікації
особистості; розуміти взаємозв‘язок
конкретного із загальним.
Друга половина ХХ ст. – початок ХІХ ст.
Курс
історії в 11 класі є надзвичайно важливим, насиченим яскравими подіями та тісно
переплітається із сьогоденням.
Це
перші повоєнні роки, десталінізація, відновлення незалежності України; становлення України як незалежної
держави; творення нової України; процеси відбудови господарства і культурне
життя республіки; ідеологічні кампанії й чистки післявоєнного періоду:
десталінізація, культ особи. Це відлига, лібералізація, реабілітація; діяльність
шістдесятників, атеїзм. На початку ХХІ століття це процеси інтеграції, різні політичні асоціації, Євромайдан,
Революція Гідності, Небесна Сотня;
Мінські угоди, люстрація, тимчасово неконтрольована територія,
антитерористична операція (АТО), гібридна війна волонтерський рух, безвізовий
режим.
Ці події яскраво
змальовані у творчому доробку літературних митців другої
половини ХХ –
початку ХХІ століття: особистісні
чинники у світогляді людини на рубежі віків,
посилення зв’язку з
культурою Європи, активні націотворчі процеси,
основні риси
українського прозового модернізму (О.Кобилянська, М.Коцюбинський, В.Стефаник,
В.Винниченко). «Нова школа» у прозі. А
також це поети
шістдесятники.
Здобувачі освіти розуміють явище шістдесятництва і причини пробудження національної свідомості в суспільстві, шістдесятництво як явище соціальне й культурологічне, його зв‘язок із дисидентським рухом. Також це творчість Олеся Гончара та його «Собор». Здобувачі освіти розуміють роль духовного начала і краси в житті людини. Вони осуджують бездуховність в суспільстві та вчинках людей. Також у творі прослідковується важливість історичної пам‘яті народу, добра і зла в житті; навчає учнів бачити проблему національного нігілізму, моральної ницості. Це також творчість Василя Симоненко та його громадянська лірика. Діти мають змогу дискутувати про патріотичні, громадянські мотиви, морально-етичні проблеми, розуміють проблему почуття людської гідності, мотиви самоствердження людини в складному сучасному світі, її самодостатність, високохудожнє відтворення громадянського вибору поету.